Українські свята

За тих, хто в полі! Указом президента України від 07.02.1995 № 110/95 в Україні встановлено професійне свято працівників геології, геодезії і картографії - День геолога, що відзначається щорічно у першу неділю квітня.

Це одне з українських свят, час святкування якого збереглося незмінним з 1966 року.

На території України зараз налічується близько 20 000 родовищ і рудопроявлень, які містять 96 видів корисних копалин. Ринкова вартість цієї мінерально-сировинної бази, за підрахунками учених, еквівалентна 7,5 трлн. доларів, що у розрахунку на одного мешканця України становить 150 тис. доларів.

Найбільше значення із зберігаємої у надрах України сировини мають залізні, марганцеві, уранові руди; вугілля, газ, нафта та природний конденсат; титан, циркон; каолін і глини, солі, графіт; нерудна сировина для металургії; облицювальні й будівельні каміння; мінеральні води; благородні, рідкісні й кольорові метали. З розвіданих 7829 родовищ зараз розробляється 3349 (45%).

Емблема ВОЗ Мабуть не знайдеться на планеті куточок, жителі якого не знають абревіатуру ВООЗ. Так скорочено називають Всесвітню організацію охорони здоров'я (World Health Organization), що була утворена в 1948 році. Протягом часу, що минув від цього історичного моменту, членами Всесвітньої організації охорони здоров'я стали 190 держав світу.

Україна стала членом Всесвітньої організації охорони здоров'я в 1948 році. Із придбанням незалежності 1991 року оновила своє активне членство.

Відповідно за Постановою Кабінету міністрів України від 04.04.2001 № 327 «Про Єдиний державний реєстр відділу міжнародних організацій, членом якого є Україна» Міністерство охорони здоров'я України визначено центральним органом виконавчої влади, що відповідає за координацію діяльності Всесвітньої організації охорони здоров'я України.

Дворічні угоди про співробітництво уккладаються з 1994 року й зумовлюють напрями співробітництва на дворічний термін, узгоджують стратегію наступної роботи, визначають найболючіші проблеми охорони громадського здоров'я, які потребують мобілізації національних зусиль і допомоги з боку ВООЗ.

Поля України, сфотографовані з космосу (http://doci.nnm.ru)
З огляду на значний внесок працівників ракетно-космічної галузі України у наукових досліджень, створенні сучасної ракетно-космічної техніки та впровадженні високих космічних технологій у господарство, Указом президента України № 230 від 13 березня 1997 року у Україні оголошено свято, що відзначається щорічно 12 квітня – День працівників ракетно-космічної галузі.

Україна належить до склад космічних держав світу завдяки сформованому науковому і виробничому потенціалу космічної галузі — у спадщину від Радянського Союзу їй залишилася мало не третина космічного промислового потенціалу, створюваного протягом 40-річної участі українських підприємств переважають у всіх основних космічних проектах.

Для реалізації державної політики у космічній діяльністі у лютому 1992 році було створено Національне космічне агентство України (НКАУ). Основними завданнями НКАУ є: розробка концептуальних засад державної політики у сфері дослідження та використання космічного простору, забезпечення організації та розвитку космічної діяльність в Україні, сприяння підвищенню обороноздатності і національної безпеки держави, організація та розвиток співробітництва з іншими державами в і міжнародними організаціями у космічній сфері. (за матеріалами «СПЕЙС-ИНФОРМ»)

12 квітня відзначається також за рішенням Міжнародної авіаційної федерації (ФАИ) як Світовий день авіації і космонавтики. Цього дня, 12 квітня, в 1961 році громадянин СРСР майор Ю. А. Гагарін на космічний корабель «Схід» першим у світі зробив орбітальний обліт Землі. Вперше на території України дата 12 квітня відзначалася відповідно до Указу Президії Верховної ради СРСР від 9 квітня 1962.

Перший українець за національністю у космосі - Павло Романович Попович.

12 квітня – день початку епохи пілотованих космічних польотів – загальне свято, яке що з'єднав минуле, нинішнє і майбутнє людей Землі.

Києво-Печерська лавра
18 квітня - минулого Міжнародного дня визначних пам'яток і історичних місць - України щороку відзначають День пам'яток історії та культури, поставленого Указом президента України від 23.08.1999 № 1062/99 на підтримку ініціативи вчених, архітекторів, реставраторів, працівників державних органів охорони пам'яток історії та культури.

Українська історично-культурна спадщина величезна, і формувалася вона протягом багатьох століть. На території України збереглися сліди кількох культурно-історичних епох.

Від часів первіснообщинного ладу дійшли унікальні залишки жител з кісток, петрогліфи Кам'яної Могили, найдавніші кам'яні скульптури; від культури скіфів і сарматів - численні кургани і городища. На півострові Крим залишилися руїни грецьких поселень.

Давньоруська культура відображається у видатних архітектурних пам'ятниках Києва і Чернігова. Культура власне українського етносу сформувалася в XIV-XV століттях.

Природа і навколишнє середовище
День навколишнього середовища відмічається в Україні щороку в третю суботу квітня з 1998 року відповідно до Указу президента України «Про Дні навколишнього середовища» № 855/98.

Цього дня громадські організації проводять такі міроприємства, що створюють поліпшення стану довкілля, очищення водяних джерел, озеленення, збереження заповідних об'єктів, поширення екологічних знань.

Спочатку свято було задумане, щоб відзначити Стокгольмську конференцію по навколишньому середовищу, що стала однією з найважливіших в історії екологічного руху.

В цей день була основана UNEP (United Nations Environment Network) - Екологічна програма ООН, що є основним організатором і ідеологом Дня навколишнього середовища.

Книжний світ
Ідея святкування виникла в Каталонії, де 23 квітня, у день св. Георгія - заступника Каталонії, жінкам вручають троянди, а кожний чоловік може розраховувати на одержання в подарунок хоч однієї книжки. Рожи натякають на кров, пролиту Георгієм в битві з драконом, а книжки нагадують про сумну дату 23 квітня 1616 року, день смерті Сервантеса, автора роману «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський» – найкращої книжки на іспанській мові. У англомовному світі сьогодняшній день також пов'язаний з Святим Георгієм, який вважається покровителем Англії, і з Вільямом Шекспіром, котрий вмер 23 квітня 1616.

У 1996 році ЮНЕСКО інтернаціоналізувала це свято, підтвердивши свою прихильність справі заохочення читання, книговидавництва та захисту інтелектуальної власності.

За відносно короткий період Всесвітній День книжки став великим щорічним міроприємством. Успіх Всесвітнього Дня книги й авторських прав, залежить насамперед від підтримки з боку всіх зацікавлених сторін (авторів, видавців, педагогів, бібліотекарів, громадських і приватних інститутів, гуманітарних неурядових громадських організацій і ЗМІ).

З кожним роком зростає кількість різних ініціатив, які реалізуються вже більш як у сто країнах світу, зокрема й в України. Сьогодні в Україну різними шляхами ввозиться 70 мільйонів книжок! Загальний тираж української книжки – 54 млн., половини їх – навчальна література.

Свято відмічається з 2001 року
26 квітня відзначається Міжнародний день інтелектуальної власності.

Генеральна асамблея Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) на своєму засіданні у вересні 2000 року прийняла рішення про заснування цього свята. При цьому вона виходила з того, що 26 квітня знаменує собою народження ВОІВ, організації, покликаної сприяти охороні й розвитку інтелектуальної власності в усьому світі.

Міжнародний день інтелектуальної власності дає можливість підкреслити значення інновацій у повсякденному житті людини й вдосконаленні суспільства.

Патенти, товарні знаки, авторське право і суміжні права як результати творчості і знань є потужними інструментами сприянню економічному й культурного розвитку.

ЧАЭС перша з діючих атомных електростанцій була зупинена достроково
26 квітня 1986 року Чорнобильська АЕС - первісток атомної енергетики України - стала символом найбільшою в історії всього людства техногенної катастрофи.

В результаті аварії на АЕС сталося радіоактивне зараження в радіусі 30 кілометрів. Загальна площа радіаційного забруднення України становила 50 тисяч квадратних кілометрів на 12 областях, радіаційного забруднено 19 російських регіонів з територією майже 60 тисяч квадратних кілометрів і з населенням 2,6 мільйонів чоловік, були забруднені 46,5 тисяч квадратних кілометрів території Білорусії, де мешкало близько 20 відсотків населення.

ЧАЕС, Саркофаг У вересні 2003 року на саміті СНД Президент України Леонід Кучма запропонував країнам-учасницям Співдружності оголосити 26 квітня Міжнародним днем пам'яті жертв радіаційних аварій та катастроф. Рада президентів СНД підтримав цю пропозицію.

Православний Великдень в Україні
Свято свят, найголовніше православне свято (на відміну католицького, де пальма першості віддається Різдву). Цього дня душа ніби переповнюється світлою радістю, цьому сприяє і природа, яка скинула пута зимового сну й у єдиній гармонії із Вселенської радістю зустрічає воскресшого Христа.

У ніч до Великодня спати не можна взагалі, оскільки проспиш все на світі. Ввечері всі йдуть на всеношну. У гарних кошиках до церкви несуть різноманітні страви - сало, хрін, печінку, голубці, усе на що здатна кулінарна фантазія, окрім горілки. Урочиста процесія з півчими і священиком освячує і благословляє усе це добро.

Повернувшись додому, починали розговлятися, але перш ніж сісти за стіл, дівчатам треба вмитися водою, у якій лежить свяченое Великодне яєчко, щоб і вона була такою ж гарною.

Яким би не було кулінарне розмаїтісття на столі, але починати обід завжди треба лише з паски. Навіть крихти цього хліба, які впали додолу, в жодному разі не можна викидати в сміття. Відрізаний окраєць треба зберігати завжди, як талісман, що приносить щастя.

Існує велика кількість великодніх забав. Найвідоміша нам зараз - це гра в битки, коли діти, та й не тільки, вибирають крашанки і стукають ними одне об інше. Чиє розіб'ється, той і програв.

Якщо хтось помре до Великодня, він вважається дуже щасливим, оскільки саме цей день ворота раю відкриті, і душа без будь-якого суду потрапляє туди.

Вважається, що у Великодню ніч відкриваються всі земні скарби, які світяться на землі чарівними вогниками, тим щонайменше, побачити їх може лише найменша дитина у сім'ї, та й, якщо думки у неї чисті.

Цього дня кожен православний християнин повинен вітатися з іншим словами «Христос Воскрес!» і реально отримувати у відповідь підтвердження цих слів «Воістину воскреснув!»

Увесь наступний тиждень по Великодню називається Світлій і святкується як один день.