Про виховання і суперечки в я-мамусі
От, скажімо, мені постійно уявляється якесь троха замкнене коло. Років з 20-25-30 ми починаємо покладати своє життя на виховання "ідеальних" людей, використовуючи ідеальні принципи. По суті, розраховується на те, що років з 20-25-30 наші діти мають почати виховання наступних "ідеальних" людей, використовуючи ідеальні принципи. Більшою мірою це стосується дівчаток, звичайно. Якщо моя донька виросте, вона має виховувати свою дитину на ідеальних принципах, тобто, ставши ідеальною мамою, покинувши роботу, відкинувши усі "неідеальні" принципи, прагнення до самореалізації, вона буде, як японки, сидіти дома і чекати чоловіка з гарячою вечерею. Тобто, все наше життя зведеться до продовження роду. А як же "таланти"? А як же безмежна прекрасність Божого світу?
Знаєте. З мене, звичайно, може, й поганюча мама, я не сперечаюся. Але в три роки, мої діти читають, малюють, люблять бавитися бісером і уже виконують деякі простенькі вправи з ним, співають пісні, легко йдуть на контакт з людьми, слухаються, дають собі ради, якщо мені раптом необхідно відключитися від їхньої присутності, називають всі МАРКИ машин, що їздять по дорозі, люблять подорожі (от тільки приїхали і їдемо далі). Правда, називають вони мене Юлею, і не завжди бачать дома, іноді я їжджу кудись сама, без них (прикиньте, да?), іноді я кричу і б'ю кулаками стіни, так, вони бачать, що їхня мама не ідеальна. А ще мої діти ходять до садочка, ніколи, крім хвороб і якихось особливо "місячних" ночей, не сплять зі мною (ну, так сталося). Так, іноді, я використовую в їхньому вихованні всі методи, до яких тільки можу доступитися, в нас є і кубики зайцева і вальфдорфівські ляльки, і монтесорівські складачки, і доманівські перезентації (я професійний педагог), а іноді я годую їх ковбасою і включаю на годину Том і Джері, моя доця знає на пам.ять до півсотні віршів і вже починає складати казки, а син - три алфавіти і рахунок до ста, починає виконувати прості математичні дії, і, таки так, іноді з допомогою компа більше, ніж з моєю. І що? Ви хочете сказати, що мої діти виростуть гіршими, ніж ваші? І до речі, їх народилося одразу двоє, і мені якось одразу довелося вирішувати, як ми будемо жити. Бо тут було: або всю мене віддати їм, або якось ділитися - трохи їм, трохи мені.
До чого ці всі навішування штампів?
І ще. Читала в когось попереду, що наші батьки - моральні уроди, яким шось там 70 років навішували і т.д. і т.п. і виховати нормальну людину вони не могли. Хоч я багато в чому я зі своєю мамою не згодна, але МОРАЛЬНИЙ УРОД - це ізвінітє, занадто, вам не кажицця? Тим більше, шо на Волині, скажімо, ні про які 70 років не йдеться, до нас совок прийшов в 40-х. Мене ніколи в житті не звязували (не пеленали), як і мою сестру, яка за совка (тоді ще глибокого) з перших днів лежала з голим задом, бо було жарко, ніколи в житті не пхали в рота пустишки, а ще спеціально читали енциклопедії, щоб встигати відповідати на мої мільйон "чому". І знаєте, мрія моєї мами не в тому, щоб я закрилася дома, забувши про кар.єру, роботу, успіх, подорожі, а в тому, щоб я захистила дисертацію (можна навіть дві), побачила весь світ і здобула визнання всюди, де тільки встигаю запхати свого носа, навіть якщо через це, мені доведеться їхати з дому, залишати дітей їй, можливо, не завжди займатися їхнім здоровим харчуванням і вихованням.
От, поясніть, чому мені однаково, як ви виховуєте своїх дітей, яку релігію сповідуєте, робите чи не робите щеплення, спите чи не спите разом, віддаєте чи не віддаєте до садочка, а дехто з тут присутніх сторонню думку відкидає, як думку, що не має права на існування?
ЗІ. Це не для суперечки пост, тим більше, що ми з малими поїхали далі вештатися світом. ще кілька днів проведемо разом, бо на наступному тижні вони знову йдуть в свій модний садочок до малювання-хореографії-карате-англійської->
і соу он, а я виходжу одразу на дві роботи знову і скоро знову поїду на черговий фестиваль (виступати, не подумайте, не просто шлятись). А так, для роздумів, хоча я цілком певна, що ні в чому ні кого не переконала. От, і дуже сподіваюсь, що мої діти в житті робитимуть те, що їм хочеться робити, бо їм це хочеться робити, а не бо так треба. Тобто, вірю, що ви теж в це вірите. Просто треба ще вірити, що різні люди хочуть робити різні речі.
Всіх люблю і цілую
Йулько
ЗІ. Такі да, я лінива мамко.
Як ви думаєте, що вони роблять? А от і не вгадали! Вони танцюють під музику! А я не уявляю, де таке бачили :)
ЗІІ. Поняття не маю, коли повивішую все, що обіцяла повивішувати, насправді. Віршики, оповіданнячка, фотки з моря, враження зі Свіржа, це якийсь фєєрічєський капєц. А ще, як вернуся, то ж тре буде трохи повештатися по лікарях, щоб пройти медогляди і можливо, лягти на кілька днів в лікарню з Марком, підрізати стременце. Посєму, друззя, я зараз трохи менш активна в жежо, але вірю, повернусь і знову буду тут забруднювати ваш інфопростір.
